Філодії соняшників

У 2020 році в Україні було зафіксовано ряд числених випадків кошикових аномалій соняшника, які внаслідок переродження трубчастих квіток у листові пластинки в середині кошика неспроможні формувати функціональні генеративні органи, що призводить до часткової чи повної стерильності рослин. Така аномалія розвитку відома фітопатологам вже півстоліття (Meyer, 1966) і має назву “філодія” (або “філодій” – від англ. Phyllody). Її виявлено не лише на соняшнику (Bidari et al., 1987), але й на інших рослинах, наприклад, кунжуті (Cagirgan et al., 2013), трояндах (Yan et al., 2016), томатах, ріпаку та кукурудзі, а в природі, зокрема, на подорожнику, волошках, хмелю та інших видах.

Зовнішні ознаки: типові морфологічні аберації, супроводжувані хлорозом, підсиханням краю листа, що помилково можна визначити як дефіцит кальцію чи бору.

Інфекційна та стресова етіологія: Поширеними біологічними агентами, що викликають розвиток філодію є представники внутрішньоклітинних бактерій з роду Фітоплазма (“Candidatus Phytoplasma“), названими так за аналогією з мікоплазмами за відсутність клітинних стінок, варіабельну форму, незначні розміри клітин (<1 μm) та геному. До вільного існування у навколишньому середовищі без рослин-господарів фітоплазми не здатні, оскілки є облігатними паразитами. Векторами, що переносять фітоплазми, є різні види комах (зокрема, цикадки або листоблошки), які механічно пошкоджують зовнішні покриви рослин й живляться флоемним соком (Акулов, 2020). Фітоплазми здатні вражати понад 500 видів культурних та диких рослин, спричиняючи, окрім філодіїв, ряд інших симптомів, зокрема, карликовість листків, “відміни мітли” та віресценцію (аномальну зелену пігментацію тих частин рослини, які зазвичай мають пігменти інших кольорів). Крім фітоплазм, причиною філодій можуть бути віруси, сажкові гриби, іржа та ооміцети, тому в кожному випадку для визначення стратегії лікування потрібна адресна діагностика патогена.

Спонтанне формування листкових пластинок замість квіток може відбуватися й через комплексну дію факторів навколишнього середовища, що призводить до порушення експресії генів, відповідальних за формування квітки (наприклад, whorl та RcPISTILLATA) (Yan et al. 2016), а також дисбалансу фітогормонів. Цікавим фактом є те, що подібні порушення розвитку можуть мати й певне декоративне значення, як, наприклад, у чайної троянди Rosa chinensis cv. Viridiflora, яку вважають спонтанним мутантом (Yan et al. 2016). Несприятливі кліматичні умови (тривала посуха, різкі коливання денних та нічних температур), розлади мінерального живлення (надлишок азоту, дефіцит бору тощо), пересичення ґрунту добривами чи гербіцидами можуть діяти на рослини на певних стадіях розвитку, критичних для формування квітки, й призводити до появи аномального фенотипу.

Діагностика: макроскопічне дослідження; мікроскопія ультратонких зрізів флоеми з ознаками ураження фітоплазмами; та молекулярно-генетичний аналіз задля виявлення фітоплазм, зокрема, за допомогою Multiplex Real-Time qPCR Assay, чутливої петлевої ізотермічної ампліфікації (Loop mediated isothermal amplification, LAMP) як в уражених рослинах, так і комахах-векторах (Ikten et al., 2016). Перед обранням стратегії лікування необхідно виділити збудника і визначити його природу: вірусну, бактеріальну, грибкову та інші, і визначити міру впливу абіотичних стресових чинників.

Лікування: Наразі, практики-фітопатологи та науковці середовище працюють над розробкою ефективних підходів до лікування від філодій мікробіологічного генезу, а також досліджуть види комах, які є переносниками фітоплазми. Випробованими методами є проведення ураженого матеріалу через асептичну культуру рослин з метою отримання клонів безвірусного посадкового матеріалу, лікування антибіотиками тетрациклінового ряду (метод небезпечний для довкілля та внаслідок ризику появи стійких до тетрациклінів штамів мікоплазм).

Профілактика: 1) контроль біотичних чинників (використання перевіреного посівного матеріалу та генетично стійких сортів культурних рослин; цілеспрямований пошук філодій агрономами; своєчасне знищення бур’янів на полях, їх краях та роздільних смугах; відстежування коливань чисельності популяції комах-векторів; відмова від культивування поблизу полів із соняшниками рослин, здатних вражатися філодіями (наприклад, троянд, конюшини, айстр чи полуниць), або регулярне видалення квітів з аномальним фенотипом).

2) контроль абіотичних чинників (достатній режим поливу; підбір мінімальних ефективних концентрацій мінеральних добрив та гербіцидів, які би не перевищували припустимих норм та не мали би впливу на стан здоров’я рослин; вчасні сівозміни та інші підходи до оптимізації умов вирощування культурних рослин).

 

Cписок першоджерел:

  1. Акулов О. 2020. Думка експерта: філодії на кошиках соняшника. https://superagronom.com/blog/724-oleksandr-akulov-filodiyi-na-koshikah-sonyashnika
  2. Bidari, V.B., Sangappa, H.K. and Mahalinga, D.M., 1987. Phyllody—a new menace to the sunflower leading to sterility. Current Science, 56(18), pp.954-956. https://www.jstor.org/stable/24091368?seq=1
  3. Cagirgan, M.I., Mbaye, N., Silme, R.S., Ouedraogo, N. and Topuz, H., 2013. The impact of climate variability on occurrence of sesame phyllody and symptomatology of the disease in a Mediterranean environment. Turkish Journal of Field Crops, 18(1), pp.101-108. http://www.field-crops.org/assets/pdf/product51d3c5b42aeb6.pdf
  4. Ikten, C., Ustun, R., Catal, M., Yol, E. and Uzun, B., 2016. Multiplex real-time qPCR assay for simultaneous and sensitive detection of phytoplasmas in sesame plants and insect vectors. PloS one, 11(5), https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0155891
  5. Meyer, V. G. (1966). Flower abnormality. Bot. Rev. 32, 165–195. doi: 10.1007/BF02858659
  6. Yan, H., Zhang, H., Wang, Q., Jian, H., Qiu, X., Baudino, S., Just, J., Raymond, O., Gu, L., Wang, J. and Bendahmane, M., 2016. The Rosa chinensis cv. Viridiflora phyllody phenotype is associated with misexpression of flower organ identity genes. Frontiers in plant science, 7, p.996. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpls.2016.00996/full

Неінфекційні хвороби дерев і чагарників

Неінфекційні хвороби деревних рослин виникають під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища, до яких відносяться:

  • грунтово-кліматичні (порушення балансу поживних речовин, надлишок вологи, посуха, мороз, вітер, сніг);
  • антропогенні (забруднення повітря і грунту промисловими і транспортними викидами, застосування пестицидів, високий рівень рекреації та ін.).

Найбільш поширеними неінфекційними хворобами є: некроз листя, побуріння хвої, морозно-сонячний опік кори, морозобоїна, вітровал, сніголом.

І інфекційні, і неінфекційні захворювання мають різноманітні зовнішні прояви, що виникають як реакція у відповідь на ураження.

 

До них належать виникаючі в процесі хвороби зміни органів і тканин, не характерні для того чи іншого виду рослин:

  • деформація органів;
  • наявність на їх поверхні нальотів;
  • плям;
  • новоутворення на стовбурах і гілках (виразки, рани, пухлини);
  • гниль плодів і деревини;
  • колір хвої;
  • спороношення і плодові тіла. 

Все величезне різноманіття хвороб різного походження на деревних рослинах умовно розділяється на групи зі схожими комплексами симптомів.

 

Найбільш часто зустрічаються такі хвороби:

Побуріння (різосферіоз) хвої ялинки

Викликається грибами, бактеріями, несприятливими умовами навколишнього середовища. Хвоя набуває бурого, червонувато-бурого забарвлення, яка з часом може змінюватися. Для побуріння хвої грибного походження прийнято назву «шютте», яке походить від німецького слова «schütten», що перекладається як «сипати, обсипатися». Головною ознакою шютте є спороношення збудників на хвої.

 

Іржа на листі горобини

Викликається грибами і характеризується утворенням на уражених органах (листках, хвої, пагонах, стовбурах і ін.) Яскраво-жовтих, оранжевих, темно-бурих дрібних подушечок, які виступають з розривів покривних тканин.

 

Борошниста роса 

Виникає під впливом грибів. Симптоми: новоутворення на уражених органах поверхневих білих, спочатку павутинних, пізніше ущільнених борошняних нальотів. Суцільно вкриті нальотом листя і молоді пагони мають вигляд якби посипані борошном.

 

Кремова плямистість липи на листках

Викликається грибами, бактеріями і несприятливими факторами зовнішнього середовища і проявляється в новоутвореннях на листках, плодах і насінні плям різної форми, розміру, кольору, структури. Провокується грибами і проявляється в новоутворенні на листках.

 

Діплодіновий некроз верби

Найчастіше виникає під впливом грибів, рідше – бактерій, характеризується місцевими (локальними) відмиранням кори, нерідко зміною її кольору.

З’являється в процесі життєдіяльності грибів і бактерій, виражається ураженням судинної провідної системи дерев. Виявляється в потемнінні судин і порівняно швидкому всиханні крони.

 

Поперечний рак дуба

Викликається грибами, бактеріями і впливом низьких температур, проявляється в новоутворенні на стовбурах і гілках, рідше – коріння виразок, ран, пухлин.

Це тісно скупчені, численні тонкі, укорочені вертикальні пагони, які утворюються із сплячих бруньок на невеликому відрізку гілки. Вони мають вигляд кущів кулястої або овальної форми. Причиною утворення “відьомських мітел” на деревних рослинах частіше є гриби і віруси, у більш рідкісних випадках – комахи і різні несприятливі умови зовнішнього середовища, в тому числі забруднення повітря.

 

Корозійна гниль від кореневої губки

Переважно викликається грибами, характеризується розм’якшенням і руйнуванням тканин різних органів рослин. У дерев і чагарників гниттю піддаються великі м’ясисті, багаті поживними речовинами насіння і плоди, деревина коренів, стовбурів і гілок.

 

Потрібна консультація чи допомога? Телефонуйте: +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

 

Що викликає стрес у дерев?

Це поширена помилка, що комахи і хвороби є основними причинами “смерті” дерев. Навколишнє середовище людини насправді викликає більшість стресів, які відчувають дерева – і насправді, навіть зараження може в багатьох випадках бути пов’язано з діяльністю людини.

Неправильна посадка дерев є однією з основних причин їх загибелі в міському середовищі. До додаткових факторів, що викликають стрес у дерев, відносяться, зокрема, надмірний полив, недостатній полив, ущільнення грунту, вплив дорожньої солі і забруднення навколишнього середовища, будівництво поблизу коріння. Часто саме поєднання кількох факторів стресу призводить до руйнування дерев.

 

Симптоми стресу: що шукати?

Найкраще, що ви можете зробити для своїх дерев, це запобігти стресові фактори, забезпечуючи правильну посадку, полив і обрізку.

Також важливо регулярно перевіряти їх на наявність ознак, що свідчать про те, що вони потребують допомоги. Ось деякі з класичних ознак того, що Ваше дерево перебуває у стресовому стані:

 

Тріщини або розщеплення

Тріщини в стовбурі дерева, особливо великі, можуть вказувати на розкладання. Дрібні тріщини заживуть самі по собі, але сильні тріщини зазвичай означають, що дереву вже пізно, і його, можливо, доведеться видалити.

 

Спільні стовбури

Дерево, яке має два стволи, які сходяться у видимій V-образній формі, швидше за все, знаходилося в стані стресу. Для запобігання цієї проблеми ви можете проконсультуватися з нашими фахівцями.

 

Нахил дерева

Деякі дерева поступово нахиляються з часом, і це не привід для занепокоєння. Раптовий нахил – проблематичний і може вказувати на те, що дерево має потребу у видаленні.

 

Втрата листя

Якщо дерево втрачає листя в невідповідний час року (тобто влітку або занадто рано восени), це означає, що дерево намагається впоратися зі стресом, зберігаючи ресурси. Раннє падіння листя зазвичай викликано екстремальною спекою, занадто великим або занадто малою кількістю води або хворобами.

 

Раннє пожовтіння листя на дереві

Точно так же, якщо ви бачите, що листя на дереві жовтіють, а на вулиці ще літо, ваші дерева відчувають стрес. Зазвичай причина в нестачі поживних речовин, проблеми з шкідниками і ущільнення грунту.

В’янення листя

Зазвичай це відбувається на знову пересаджених деревах і вказує на шок від пересадки. У більшості випадків це можна виправити, якщо дати їм відповідну кількість води і застосувати мульчу.

 

Опік листя

Якщо листя виглядають коричневими і хрусткими в літню спеку, то, швидше за все, це пов’язано з опіком листя. Правильний полив і догляд протягом всього року можуть допомогти запобігти цьому.

 

Плямисті листя

Деревне грибок є звичайним стресовим чинником для дерев під час сезону дощів, і він зазвичай проявляється в коричневих або плямистих листі. Деревне гриб зазвичай вимагає лікування – проконсультуйтеся з нашими фахівцями і отримаєте план лікування.

 

Гриби біля основи дерева

Гриби, що ростуть біля основи стовбура дерева, зазвичай є ознакою розпаду, так як гриби зазвичай ростуть на мертвій або гнилій деревині.

 

Якщо Ви помітили будь-які з цих ознак на своєму дереві, зв’яжіться з нашими фахівцями. Чим раніше ви помітите і усунете проблему, тим швидше ваше дерево зможе відновитися.

Хвороби канадської ялини

Ялина канадська, як і всі рослини, через недостатню увагу в догляді чи нападі патогенів, може захворіти. Якщо на гілках з’явився червоний наліт, а хвоя опадає – це може бути трахеомікоз, він вражає коріння молодих дерев. Захворювання не виліковне та небезпечне для навколишніх рослин. Єдиний метод – це спалити дерево разом з коренем, а місце, де воно росло обробити фунгіцидом.

Іржа хвої – грибкове захворювання. Ознаки хвороби чіткі, легко помітні: на корі пагонів з’являються невеликі 0,5 см помаранчеві нарости (споро носії). Через деякий час хвоя жовтіє і опадає. У боротьбі з іржею допоможе обприскування мідьвмісними препаратами. Обробку проводять кілька разів протягом місяця. Не рекомендується висаджувати поруч з хвойними зерняткові плодові культури: яблуню, грушу, оскільки вони є «інкубатором» спор іржі.

Не менш небезпечна грибкова хвороба – шютте. Виникає від застою вологи, в тісних і зарослих бур’янами посадках. Виявляється на початку осені підсиханням, пожовтінням хвої з ледь помітними коричневими плямами. Наступної весни хвоя чорніє, вкривається нальотом і опадає, стає джерелом зараження. Опалу хвою необхідно прибирати, вирізані хворі гілки спалити, кілька разів обробити фунгіцидами.

Часто ялина канадська страждає від кореневих гнилей, що виникають від застою вологи на погано аерованих ґрунтах. Рослина до середини літа набуває пригніченого вигляду, погано ростуть прирости. Дерево викопують, обрізають пошкоджені розм’якшені коріння, пересаджують на нове, більш сприятливе місце.

Ялину канадську можуть уражувати попелиці, щитівки, несправжні щитівки, борошнисті червці, павутинні кліщі та інш шкідники. Їх важко помітити, оскільки вони дуже малі, але завдають величезної шкоди, висмоктуючи соки з кори, хвої або коренів.

При ураженні попелицями спостерігається пожовтіння хвої, а дерево набуває пригніченого вигляду.

Від щитівок найбільш страждають дерева, що ростуть в тіні та на сухих ґрунтах. Тому необхідно відкоригувати догляд.

Якщо на дерево напала псевдощитівка, на пагонах можна побачити медяну росу, а також чорний наліт.

Павутинний кліщ є одним з найнебезпечніших шкідників. Гілки вкриваються павутиною, хвоя набуває жовтого чи коричневого кольору, а самі голки опадають.

 Боротьба з паразитами включає механічні та хімічні методи. Профілактичні, це весняні обробки інсектицидами -досить дієвий засіб.

Ялина канадська може уражуватись і хворобами і шкідниками, як і  інші рослини. Разом з тим це дуже декоративне дерево, як влітку, так і взимку, що може прикрасити собою будь-який сад. А при виникненні перших ознак ураження завжди можна звернутися до фахівців.

Потрібна консультація чи допомога? Телефонуйте: +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Хвойний павутинний кліщ – невеликий жук-шкідник, який належить до різновиду тетраніхових кліщів

Хвойний павутинний кліщ: характерні особливості шкідника.

Хвойний павутинний кліщ – мікроскопічна (довжиною близько 0.45мм) комаха, з еліптичним або яйцеподібним тільцем і опуклою верхньою і рівною нижньою частиною тіла.  Його забарвлення варіюється від світло-коричневої до цегляно-червоного. Голова з тупим, коротким хоботком, на якому розташовуються органи харчування.  Кліщ має 8 ніг з великою кількістю волосяністих придатків, за допомогою яких він кріпитися до рослини.

Самки одночасно відкладають запліднені і незапліднені, круглі, білі, прозорі або жовтуваті яйця, з яких на світ з’являються молоді самки і самці (причому останні вилуплюються виключно з незапліднених яєць). Їх час дозрівання в першу чергу залежить від середньодобової температури повітря – чим вона вища, тим швидше на світло з’являтися прозорі, зеленувато-коричневі личинки, з 3 парами ніг і великими, темними плямами з боків.  Таким чином, розвиток зародка відбувається за 2-15 днів.

Після першої линьки (через 3-15 днів після появи на світло) личинка кліща стає німфою і у неї виростає ще одна пара ніг.  При сприятливих умовах, уже через кілька днів німфа ставати дорослим, статевозрілим комахою, цілком-таки готовим до розмноження.

 

Хвойний павутинний кліщ: чим небезпечний?

Хвойний павутинний кліщ, а також його личинки в процесі своєї життєдіяльності харчується соками хвойних рослин.  Це руйнує клітини хвої, внаслідок чого її площа ставати недостатньою для фотосинтезу і вона біліє, сохне і опадає.  Крім того, павутинні кліщики є переносниками різних бактеріальних і вірусних захворювань, які також негативно позначаються на зовнішньому вигляді і стані рослини.

 Однак головна небезпека, яку несе хвойний павутинний кліщ, йде в його плодючості і швидкості розвитку.  При сприятливих умовах він повністю завершує свій життєвий цикл (від яйця до яйця) всього за 7-10 днів, що може вважатися своєрідним рекордом серед шкідників.  Таким чином, всього за сезон всього десяток комах може перетворитися в багатотисячну колонію, яка буквально окупує кілька десятків дерев.

 

Хвойний павутинний кліщ: ознаки появи.

Хвойний павутинний кліщ має дуже маленькі розміри, тому побачити його неозброєним оком просто неможливо.  Однак його поява на рослині все ж не залишиться непоміченим – в процесі своєї життєдіяльності ця комаха створює на дереві або чагарнику цілу мантію з щільною, білої павутини.  Таке покривало ускладнює нормальний повітрообмін рослини, а також ускладнює проведення фотосинтезу, що негативно впливає на стан хвої.

Також ознаками появи павутинного кліща вважаються:

  • білясті точки на хвої, в місцях харчування комахи;
  • знебарвлення, всихання і відмирання хвої;
  • червонуватий, плямистий наліт на гілках і голках, який утворюється в місцях скупчення шкідника.

 

Хвойний павутинний кліщ: де живе і чим харчується.

Хвойний павутинний кліщ – дуже поширений паразит, який часто зустрічається на диких і декоративних деревах і чагарниках в смузі помірного і субтропічного клімату Північної півкулі.  Причому чим південніше росте рослина, тим більше шансів на ньому зустріти цього шкідника.

 Харчується павутинний кліщ соками хвойних рослин, таких як туя, сосна, ялиця, ялина і ялівець.

 

Хвойний павутинний кліщ: методи боротьби.

Через дуже короткий цикл життя, павутинний кліщ всього за кілька тижнів може захопити просто величезні території хвойних насаджень, тому боротися з ним необхідно при перших ознаках його появи.  Для цього необхідно провести ретельну обробку рослини акарицидну препаратом ( «Актеллік», «Вермітек”). При цьому варто пам’ятати:

  • препарат діє лише при контакті з комахою, тому обприскування слід проводити з дрібнодисперсного розпилювача і ні в якому разі не залишати необроблених ділянок;
  • регулярно міняти препарат, так як вже після 2-3 обробок у комах розвивається до нього імунітет;
  • здійснювати відразу кілька обприскувань за сезон з періодичністю в 7 днів, щоб знищити не тільки дорослих комах, але і їх яйця і личинки.

Потрібна консультація чи допомога? Телефонуйте: +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Шкідники хвойних рослин

Хвойні рослини, як і всі інші, схильні до нападу шкідників. Справитися з ними можна, знаючи, як вони виглядають, та яким чином завдають шкоди деревам і кущам.

У цій статті ми розглянемо найбільш поширених і небезпечних шкідників лісу.

Короїд

Короїдів можна назвати найнебезпечнішими шкідниками лісу. Більшість паразитів живе і розвивається під корою хвойних дерев, іноді в товщі кори або в деревині, проточуючи в них ходи. Жуки-короїди маленькі, довжина тіла складає від 0,8 до 12 мм, забарвлення шкідників, залежно від виду, коричневе або чорне. На кінці тіла знаходиться сплощений скіс, який облямований зубцями. 

Проточуючи під корою так званий матковий хід, самки відкладають яйця. Личинки, які вилупилися, в свою чергу, прогризають в різні боки від нього вже свої, личинкові ходи. В кінці ходу вони роблять камеру – «колиску», в якій обертаються в лялечку. Молоді жуки, що вилупилися з лялечок, прогризають льотні отвори, через які і виходять назовні.

Нападу піддаються в основному ослаблені, хворі, всихающі дерева. Після заселення шкідниками вони гинуть.

Павутинний кліщ

Павутинний кліщ є одним з найбільш всюдисущих шкідників. Вражає він практично всі види рослин, крім водних. Не фахівець може помітити кліщів на модрини, ялинках і ялівці по павутині. Досвідчений фахівець визначить наявність павутинного кліща за кольором листа, його ніби полили молоком. Кліщі активні навесні і влітку, протягом якого вони можуть з’являтися кілька разів.

Розміри особин безпосередньо залежать від їх вгодованості, довжина самок – 0,4-0,6 мм, самців – 0,3-0,45 мм. М’якотілі тварини характеризуються еліпсоїдної формою, верхня частина тіла опукла, нижня – рівна. Личинки кліщів прозорі, забарвлення від світло-зеленого до зелено-коричневого кольору, на боках є 2 виразних, великих темних плями. Колір зимуючих від пізнього літа до весни самок від оранжевого до яскраво-червоного. Всі дорослі кліщі мають 8 ніг.

Харчування павутинних кліщів – це вміст клітин рослин. Про присутність шкідника свідчить тонка павутинка і наявність маленьких білих точок на хвої. У разі сильного ураження вона повністю біліє, вся рослина покривається павутиною, на голках видно рухливу масу, що складається з тіл паразитів.

Головна передумова до появи кліщів – знижена вологість повітря, тому хорошою профілактикою виникнення шкідника є регулярне обприскування зовнішньої частини рослин.

Щитівки і ложнощитівки

Зустріти щитівок можна на ялівці і Туяхов, стала вона з’являтися і на тисах. У всіх щитівок є захисні щитки, виглядають вони на дереві як бляшки. У дорослої самки щиток округлий, діаметром близько 2 мм, у самця він менше, довгастої форми. Колір шкідників червонувато-коричневий або темно-коричневий. Найбільш небезпечні самки, тому що личинки, виходячи з яєць вже через кілька годин розселяються по всій поверхні рослини і відразу ж приступають до висмоктування з нього всіх соків, хвоя повністю покривається щитками. Але найбільшої шкоди завдають не ці паразити, а ложнощитівки. Ялинову ложнощитівку характеризує великий розмір, розмножуватися вона здатна швидко і масово, завдаючи серйозної шкоди рослинам.

Ложнощитівки відрізняються від щитівок тим, що щиток, що покриває їх зверху, не зростається з комахою знаходячись всередині.

Якщо відірвати щиток, паразит залишиться на рослині. Відрізняються у шкідників і самі щитки: у щитівок він плоский, у ложнощитівок має форму горошини. Дорослі особини і личинки обох паразитів функціонують весь рік, висмоктуючи з рослин весь клітинний сік.

Розпізнати присутність щитівок можна за наявністю на хвої коричневих або світлих округлих лусочок, що насилу відділяються від рослини. Це вже дорослі особини. При сильному ураженні хвоя і стовбури дерев і чагарників покриваються нальотом, який утворюється через велике скупчення паразитів. Розвиток і зростання пошкоджених рослин затримується, хвоя жовтіє і опадає.

При ураженні ложнощитівки хвоя втрачає блиск, стає коричневою і покривається клейкими виділеннями, на які злітаються оси. Паразит висмоктує клітинний сік з гілок і хвої. На пошкоджених ділянках з’являються червоно-коричневі або жовті плями, що призводять до відмирання частин дерева.

Хермес

Хермес – особлива група шкідників, що вражають сосну і ялину. Паразити утворюють на гілках дерев, схожі на шишку – галли.
Є кілька видів цих шкідників. В кінці червня активний ранній, який утворює дрібні овальні галли на кінцях гілок. Жовтий хермес активізується в серпні, він розвиває зелені великі галли. Пізній вид шкідників утворює великі кулясті галли в кінці серпня-вересні. Самки хермес харчуються соком дерев і відкладають на них яйця.  Личинки, які з’являються завдають шкоди ниркам, деформуючи їх. Потім на цих місцях і розвиваються галли.

 

Пильщик

Нападу пильщика піддаються ялини:

  • канадська;
  • сербська;
  • європейська.

Як правило, ялини не дуже страждають від цих паразитів, в наступному році їх хвоя відновлюється. Більшої шкоди пилильщики завдають соснам, іноді можна зустріти на гілках цілі гнізда комах. Найчастіше піддаються нападу сосна Веймутова, кедрова, гірська і звичайна. Черевце комахи пов’язане з грудьми нерухомо, без допомоги стеблинки. Яйцеклад самок виглядає як пилка, якою вони надрізають тканину рослин і відкладають всередину яйця. Зовні личинки пильщика схожі на гусениць.

Саме вони поїдають з травня до кінця червня молоді пагони хвойних рослин, гілки після цього виглядають обпаленими і гинуть. Боротися з цими шкідниками нескладно. Основне завдання – вчасно побачити гусениць і вжити заходів щодо їх знищення.

Потрібна консультація чи допомога? Телефонуйте: +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Стовбурові гнилі берези

Береза, це листопадне дерево, яке широко використовується в ландшафтному дизайні. Вона невибаглива, добре витримує і жару і холод.  Та ослаблені берези можуть уражуватися стовбуровими гнилями.

Біла мармурова гниль стовбура ( Фото:George Chernilevsky) викликається грибом Fomes fomentarius – справжній трутовик.
Один з найпоширеніших трутових грибів. Космополіт. Гриб уражує ослаблені дерева, а саме плодове тіло утворюється на дереві, що вмирає.

Зараження грибком відбувається непомітно. Спори гриба проникають через пошкоджену кору, де і починають розвиватися. Спочатку листя набувають сріблястого кольору, що викликано отруєнням токсинами, які гриб виділяє в процесі своєї життєдіяльності. Потім на стовбурі берези, в місцях ураження кори можна побачити червоні капелюшки грибів. Якщо ці капелюшки видно в декількох місцях, то дерево врятувати буде складно.

Якщо мармурова гниль вразила молоде дерево, то термін його життя сильно скорочується. При несприятливих умовах уражена молода береза ​​гине через 3-4 роки.

Гриб справжній трутовик крім берези уражує дерева дуба, бука, вільхи, осики, верби, ясена і липи.

Бура тріщинувата гниль стовбура ( Фото:  George Chernilevsky) викликається грибом Fomitopsis pinicola – облямованим трутовиком. Облямований трутовик росте на повалених деревах, пеньках більшості листяних в тому числі березах і хвойних порід. Може вражати і ослаблені живі дерева. Плодові тіла на живих деревах зазвичай виростають в нижній частині дерева.

Дерева, що ростуть, гриб уражує проникаючи в них через обламані сучки і різні рани, які утворилися за механічних пошкоджень. Зумовлене грибом гниття деревини починається з периферії, потім швидко поширюється в серцевинну частину. Початковий етап гниття характеризується появою рожевого та червоно-бурого забарвлення. Потім в деревині утворюються повздовжні або овальні білі смуги з коричневими лініями. Тріщини заповнені білою грибницею, деревина набуває сильного грибного запаху. Вся поверхня навколо плодового тіла покрита білим на-льотом спор.

Fomitopsis pinicola уражує березу, дуб, ясен, сосну, яли-ну, ялицю, модрину.

Жовто-бура гниль стовбура (Фото: Roberto Zanon) викликається грибом Piptoporus betulinus – трутовик березовий. Гриб викликає змішану жовто-буру тріщинувату гниль стовбура деревини берези.  Дерева, що ростуть уражуються дуже рідко, паразитує на ослаблених з різних причин деревах. Ураження відбувається через рани. Грибниця розвивається спочатку в корі і заболоні, потім проникає до центру стовбура. На початкових етапах гниття деревина набуває червонуватого відтінку потім жовто-бурого. Поступово на деревині утворюються тріщини, вона стає трухлою і легко розтирається в порошок. Плодові тіла з’являються в кінці літа, тому виявити ураження дерева важко.

 

Світло-жовта гниль стовбура (Фото: George Chernilevsky) викликається грибом Phellinus igniarius – несправжній трутовик. Збудник гнилі розвивається тільки в серцевині стовбура, тому виявити гниль у дерева, що росте можна лише за плодовими тілами. Початок гниття деревини супроводжується утворенням повздовжніх білих плям і смуг, які потім збільшуються в розмірі й зумовлюють руйнування деревини. На кінцевому етапі гниття утворюється світло-жовта гниль з великою кількістю тонких чорних ліній.

Збудник Phellinus igniarius уражує дерева всіх класів, віку, причому із збільшенням віку насаджень ураження грибом зростає. Гниль поширюється у березі в нижній частині стовбура, протяжність її до 9 м.

Коли на живій, на перший погляд,  березі з’являються гриби трутовики, це означає, що воно вже доживає свої останні дні. Тому необхідно періодично обстежувати свої дерева на ознаки ураження стовбуровими гнилями ще до утворення плодових тіл грибів.

Телефонуйте +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Почему туя желтеет или буреет

Туя, это вечнозеленое растение, известно своей устойчивостью к вредным факторам внешней среды и инфекциям. Но случается, что туя желтеет или буреет. А причинами изменения цвета хвои могут быть разными:

Естественные причины пожелтения туи

Причина – вы просто посадили сорт туи с желтой, золотистой или бронзовой окраской хвои.

Сезонные изменения цвета хвои туи. Не редкость, что туя желтеет зимой как реакция на холодную погоду и недостаток влаги. Обесцвечивание хвои может усиливаться на открытых, ветренных местах. Полив непосредственно перед промерзанием земли может помочь предотвратить зимнем обезвоживание.

Старение хвои. У взрослых туй внутри кроны вокруг ствола хвоя желтеет, усыхает и отмирает. Для поддержания декоративности растения, такую ​​тую можно аккуратно почистить от отмирающих веточек.

Факторы влияния окружающей среды:

Влияние дорожной соли. Пожелтение хвои может вызвать попадание соли на растение. Ткани хвои получают повреждения и хвоя меняет свой цвет.

Дефицит питательных веществ. Хлоротический цвет хвои у туи может быть следствием дефицита питательных веществ в почве: азота, калия, железа, цинка или марганца. Дефицит азота у туи приводит к появлению коротких, желтых плотно сбитых игл. Молодые растения могут не образовывать боковые ветви. Старые иглы на растениях, которые требуют калия, приобретают глубокий синевато-зеленый цвет позже приобретают желтый и красновато-коричневый цвет. Однако правильно диагностировать дефицит питательных веществ из зрительных симптомов очень сложно. В таком случае необходимо обратится к специалистам.

Весенний солнечный ожог туи (когда снег еще лежит, а солнце уже припекает, отражаясь от снежной поверхности). Сорта чувствительные к весеннему солнцу необходимо притенять.

Следствие влияния болезней и вредителей

Корневая гниль, фитофтороз. Если хвоя у туи приобретает красновато-коричневый цвет, и кажется, умирает, это может быть корневой гнилью, вызванной мокрыми или насыщенными грунтовыми условиями. Дайте почве немного подсохнуть между поливами.

Поливайте утром, чтобы почва успел пересыхать в течение дня. Убедитесь, что поблизости нет герметичной водопроводной трубы или воды для орошения. Если почва естественным образом все время остается влажной, туя может погибнуть. Туя предпочитает хорошо дренированные почвы. Если у вас есть глинистая почва, вы можете проверить свою почву на содержание воды. Так как фитофтора – грибковое заболевание, которое может распространяться и инфицировать другие растения, как следствие избытка воды в корневой системе.

Бурое шютте туи. Заболевание, проявляющееся на хвое растения. Весной хвоя желтеет и покрывается паутинистой грибницей, которая сначала сероватого цвета, затем постепенно становится черно-бурой, плотной, как бы склеивающей хвою. Заболевают в основном молодые деревья.

Фузариоз туй. Часто встречается в плотно сомкнутых посадках туй. Проявляется весной. Характеризуется пожелтением чешуек. В результате заражения, побеги становятся бурыми, а затем растение погибает.

Туева лжещитовка. Основные признаки заболевания – желтые язвы коры. Лечение необходимо начать сразу же, иначе болезнь способна покрыть весь ствол пятнами, и дерево погибнет.

Метод ы лечения подбираются индивидуально исходя из сложившейся ситуации. По этому необходимо вовремя обратится к специалистам.

Звоните: +380443606770   или : +380954692204; Viber +380674048567  

Сосна желтеет, что делать?

Сосна, род хвойных деревьев семейства сосновых. Это вечнозеленые деревья, которые могут жить 400-600 лет.  Но что делать если ваша сосна не такая уж и зеленая, а местами видна желтая хвоя?

Не стоит сразу паниковать, думая, что дерево пропадает или уже пропало. Желтеющие иголки не всегда указывают на проблему.

Сезонное сбрасывание хвои.

Как лиственные растения осенью сбрасывают листья, так и вечнозеленые растения периодически сбрасывают свою хвою. В отличие от лиственных деревьев, которые сразу сбрасывают все листья, сосны, сбрасывая старую хвою, сохраняют большую часть иголок. Старая хвоя перед опаданием желтеет и деревья могут казаться больными.

Сосновые деревья, как правило, сбрасывают иголки осенью, хотя они могут сбросить их и в другое время года. Срок жизни хвои составляет примерно 3-5 лет, после того происходит их замена. Большинство видов сосны сохраняют свою хвою в течение нескольких лет до того, как старая трехлетняя хвоя упадет.

Старые желтеющие иголки, которые сбрасывают сосны, расположены ближе к внутренней части дерева. Поскольку молодая игла, которая остается зеленой, находится на внешней части дерева, сезонное осыпание хвои может остаться незамеченным у большинства видов. Однако, белая сосна является примером одного вида сосны, который может потерять заметное количество хвои осенью.

Факторы окружающей среды, вызывающие опадание хвои.

Сосны чувствительны к поражению ветром. После сильного шторма хвоя может пожелтеть, а некоторые деревья со временем и погибнуть. Некоторые сосны могут оставаться зелеными в течение года, прежде чем хвоя пожелтеет на всем дереве.

Сосны могут реагировать на резкое колебания температуры, особенно осенью, ткани растений могут травмироваться, что со временем вызывает пожелтение хвои.

Дорожная соль, которая попадает на сосны, может сжечь растительные ткани, вызывая пожелтение хвои. Даже загрязнение воздуха может привести к болезни сосны.

Сосна болеет и желтеет при пересадке.

Шок от пересадки может привести к тому, что хвоя начинает желтеть, даже если правильно посадить дерево. Неправильные методы посадки, такие как посадка дерева слишком глубоко либо недостаточное количества воды до тех пор, пока растение не укоренится, могут превратить вечнозеленые сосны в желтые сосны.

Посадка сосны во время жаркой погоды вместо осени или зимы может привести к тому, что хвоя сначала пожелтеет, а потом и вовсе приобретет коричневый цвет.

Дефицит питательных веществ.

Все растения нуждаются в воде и питательных веществах, но индивидуальные потребности зависят от видов растений. Ряд дефицита питательных веществ может привести к тому, что листья желтеют.

Одним из примеров является дефицит азота, который может привести к тому, что хвоя желтеет. Необходимо удобрять сосны и другие растения в соответствии с рекомендациями грунтовых испытаний, чтобы убедиться, что вы отвечаете их потребностям.

Вредители и болезни, пожелтение хвои.

Если ваше вечнозеленое растение пожелтеет весной, виновником могут быть несколько вредителей, которые питаются хвоей: клещи. По мере прогрессирования их кормления симптомы включают искривление и пожелтение хвои.

Если хвоя приобретает бурый оттенок необходимо проверить дерево на наличие короеда или лубоеда. Еще одним вредителем сосны является внекорневая нематода. Нематоды питаются растительной тканью, из-за чего хвоя желтеет.

Причиной пожелтения могут быть такие болезни: фузариоз, шютте, ржавчина.

В любом случае при обнаружении пожелтевшей хвои необходимо обратится к специалистам. Своевременное и правильное лечение дает эффективный результат, а сосны ещё долгие годы будут радовать своей зеленью и ароматом.

Звоните: +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Фузаріоз сосни, вчасне виявлення хвороби, профілактика та лікування

Фузаріоз або трахеомікоз є однією із найбільш  небезпечних  хвороб сосни, що викликає гриб роду Fusarium. Фузаріозом можуть уражуватися всі види сосни, а також модрина, ялиця та ялина.

Симптоми ураження фузаріозом:

  • Молоді сіянці в’януть і відмирають та виділяють смолу на ділянках кори. Стебла знебарвлюються, рослини набувають фіолетових або синіх відтінків. 
  • Хвоя стає червоною, коричневою або хлоротичною (блідою, жовтою або жовто-білою) і відмирає від основи вгору, або весь сіянець гине.
  • У дорослих дерев  збудник  викликає пожовтіння хвої, яка згодом набуває червонувато-коричневого кольору.
  • При видаленні кори з нижньої частини стовбура, можна спостерігати смолу, що виділяється з тканин сосни.
  • Багаторазове відмирання кінчиків гілок внаслідок повторних інфекцій може призвести до значного відмирання крони дерева.
  • Жіночі шишки на інфікованих гілках можуть також уражуватися, при цьому не досягати повного розміру та утворювати недорозвинене насіння.
Поширення фузаріозу:

Спори поширюються вітром або можуть переноситися туманом чи дощем, потрапляючи на дерева або саджанці через рани, спричинені градом, пошкодженням вітру, видаленням гілок. Також патоген може бути поширений комахами, що живуть під корою. До них належать довгоносики з роду Pityophthorus та короїди із роду Ips. Крім цього фузаріоз може потрапити в рослину через коріння. Пошкоджене місце може бути заражене на протязі 2-3 днів після отриманої травми. Для розвитку гриба оптимальна температура становить 24 ° С. Рослини в стані стресу, а саме пересушені або перелиті особливо схильні до фузаріозу. Грибок може більше року жити в деревині.

Профілактика поширення фузаріозу:

  • Підтримувати оптимальну вологість ґрунту.
  • Регулярне обстеження дерев на наявність шкідників, що є переносниками фузаріозу.
  • Правильна обрізка дерев.
  • Обстежувати дерева на предмет ознак ураження фузаріозом  для вчасного реагування та подолання захворювання.

При найменших ознаках захворування рослин на фузаріоз необхідно одразу звертатись до фахівців:

Телефонуйте +380443606770   або : +380954692204; Viber +380674048567  

Бактеріальна водянка дуба

Бактеріальна водянка дуба це системне, інфекційне, бактеріальне захворювання, збудником якого може бути Еnterobacter nimipressuralis або Enterobacter cloacae .

Вражає переважно зрілі дерева у віці старше 50 років, але останнім часом його виявили на молодших деревах діаметр яких 10 – 12 см.  Хімічно, рідина, що витікає з дерева – це насправді ферментований сік, який є спиртовим та токсичним для нових ділянок деревини. Саме ця рідина і містить значну кількість збудника, а також приваблює комах, що і є переносниками захворювання.

Симптоми:

Захворювання характеризується тим, що дерева «кровоточать» або просочуються темною рідиною від невеликих уражень або розщеплень у їхній корі. Потік слизу викликається бактеріальною інфекцією як у внутрішніх ділянках деревини так і на зовнішніх ділянках дерева. Темна рідина просочується через вертикальні щілини між пластинами кори і стікає по стовбуру дерева. Рідина може то висихати, то знову витікати, в залежності від пори року.

Можна відчути кислий запах, що часто асоціюється з мокрим деревом, оскільки просочена водою деревина з великою кількістю відмерлих бактерій починає руйнуватися. Нагромадження бактеріальної популяції в дереві викликає бродіння, внаслідок чого збільшується  внутрішній тиск газу. Іноді в’яне листя і та можуть відмирати гілки. Але найчастіше рідина під тиском витікає з ран.

Багато разів вторинні гриби та бактерії заражають поверхневу рідину і створюють на корі слизьку текстуру.

У живій тканині під «кровотечами» утворюється ураження. Це ознака розпаду тканин. Деякі дерева гинуть через 4-6 років після появи симптомів.

Умови для розвитку бактеріальної водянки:

Бактеріальна водянка уражує ослаблені дерева, а симптоми розвиваються протягом 18 місяців.

Бактерії, що спричиняють водянку дуба, витримують низький вміст кисню і часто зустрічаються у ґрунтах та на поверхні рослин. Вони потрапляють через різні рани як надземної частини дерева, так і через коріння. Бактерії  найбільш активізуються у зрілих та старих тканинах рослини.

Лікування бактеріальної водянки дуба:

Ефективне лікування дубів від бактеріальної водянки дуже складне. Тому найкращий метод лікування, це профілактика  – підтримувати загальне здоров’я дерева, щоб дерево могло виокремити уражену частину деревини та виростити добру деревину навколо хворої ділянки.

Уникайте поранень дерева. Швидко обріжте зламані гілки, щоб туди не потрапила інфекція.

Пам’ятайте, що здорове дерево зазвичай долає  бактеріальну водянку. Якщо зберігати дерева здоровими, вони напевно переможуть хворобу.

При будь-яких ознаках бактеріальної водянки дуба та інших незрозумілих станів Ваших дерев необхідно одразу звернутись до спеціалістів. Наші фітопатологи зможуть вирішити проблему в боротьбі з бактеріальною водянкою, щоб вчасно та ефективно вилікувати Ваші дуби.

Чекаємо на Ваші дзвінки: +380443606770   або +380954692204  Viber +380674048567  

Бореліозні кліщі! Симптоми та наслідки бореліозу.

В навчальних закладах та на деяких роботах карантин. Куди подіти дітей, та подітись самим? На перший погляд найкраще рішення це поїхати на дачу: весна, тепла погода, свіже повітря.  Але це лише на перший погляд. Насправді на дачі можна зустрітись з іншою загрозою – кліщі, що є носіями бореліозного енцефаліту.

Бореліоз – це інфекційне захворювання, що передається через укус іксодових кліщів. Назва захворювання походить від збудника – мікроорганізму під назвою Borrelia burgdorferi sensu lato, переносником якого є кліщі.

Кліщі живуть у лісових місцевостях, міських лісопосадках,  декоративних посадках кущів. У лісі кліщі скупчуються переважно на узбіччі, уздовж доріг та стежок чатуючи на тварин чи птахів. Вони частіше атакують тварин, птахів та людей з гілок, які ростуть не вище ніж 1,5 м від поверхні землі. Ризик захворювання підвищується прямо пропорційний тривалості присмоктування кліща. Найбільший він при тривалості перебування кліща в шкіри протягом 2-3 днів, німф та личинок — 3-5 днів.

Як розвивається хвороба?

Зараження відбувається при укусі кліща. Збудник зі слиною проникає в шкіру, там розмножується. Потім потрапляє в поруч розташовані лімфатичні вузли, де продовжує розмножуватися. Через кілька днів патогени Borrelia проникають в кровоносну систему і розносяться по всьому організму з током крові. Так вони потрапляють в центральну нервову систему, серце, суглоби, м’язи, де можуть знаходитися тривалий час, продовжуючи розмножуватися. Імунна система виробляє антитіла проти Borrelia, але навіть їх високі титри не здатні повністю знищити збудника. Хвора людина не заразна для оточуючих.

Симптоми!

Першими проявами хвороби є кільцеподібна еритема ‒ типовий первинний прояв бореліозної інфекції. Це почервоніння шкіри, яке з’являється навколо місця укусу кліща і поширюється від нього у вигляді кола, діаметром щонайменше 4–5 см.  Якщо ви помітили щось схоже, але в іншому місці, слід також звернутися до лікаря.

До загальних симптомів відносять: головний біль, болі і ломоту в м’язах, суглобах, підвищення температури тіла до 38 ° С, озноб, нудоту, блювоту, загальну слабкість. Рідко можуть бути катаральні явища: біль в горлі, невелика нежить, покашлювання.

II стадія – відповідає фазі поширення збудника з кров’ю по організму. Характеризується ураженням нервової системи, суглобів, серця, шкіри. Може тривати від кількох днів до кількох місяців. До цього моменту всі місцеві і загальні прояви I стадії зникають. Бувають такі ситуації, коли кліщовий бореліоз починається відразу з II стадії. Минаючи кільцеву еритему і загальноінфекційний синдром.

Поразка нервової системи проявляється трьома типовими синдромами: серозним менінгітом; поразкою черепно-мозкових нервів; поразкою корінців спинномозкових нервів.

III стадія – хронічна. У цей період виявляється ураження переважно однієї системи організму (наприклад, нервова або опорно-рухова).

Розподіл на стадії є умовним. Хвороба набуває хронічного характеру.

Профілактика!

1.Збираючись до лісу, одягайте світлий одяг, що закриває все тіло, на світлому краще видно комахи.

2.Перед походом до лісу або парку максимально закривайте тіло, використовуйте спеціальні аерозолі для відлякування кліщів.

3.У лісі не зривайте гілки, не ходіть по високій траві.

4.Наявність головного убору в лісі обов’язково.

5.Після походу в ліс ретельно огляньте одяг, тіло, волосся розчешіть дрібної гребінцем.

6.Якщо ви помітили кліща, не намагайтеся самостійно його видалити, зверніться до медичного закладу.

Звичайно, можна подумати, що методи профілактики вказані при поході, прогулянці до лісу. А я нікуди йти не збираюсь, мені на дачі нічого не загрожує і я можу спокійно відпочивати. Насправді з кліщами можна зустрітись і на присадибних ділянках. І з кожним новим теплим днем ця загроза зростає.

Наша компанія допоможе встановити контроль за комахами, в тому числі кліщами, та забезпечить безпечне перебування та відпочинок на Ваших ділянках.

Телефонуйте: +380443606770   або +380954692204; Viber +380674048567 

 

Цікаві факти про березу

Береза – звичне для всіх дерево. Вона дуже помітна на фоні інших дерев завдяки своїй білій корі. У порівнянні з хвойними  березові гаї завжди здаються дуже світлими. З давніх-давен береза була найважливішим ресурсом для людини, в хід йшло все – кора, квітки, деревина … Складно переоцінити важливість цього дерева. Але чим же береза цікава та цінна?

ФАКТ 1: Береза – піонер серед  дерев на нових ділянках

Насіння берези надзвичайно легке, 5000 насінин важать лише 1 г. ЇЇ насіння – це легкі планери, що літають на великі відстані і падають на землю за кілометри від материнських дерев. Береза ​​любить сонце. Очищені лісові ділянки, відкриті простори після пожежі та або колишні пасовища – ідеальні ділянки для берези. Як піонерський вид дерев, він є одним із перших порід дерев, що колонізують нові ділянки. При достатньому сонячному світлі береза ​​виростає у висоту до 30 метрів. Береза ​​утворює  новий ліс на відкритих ділянка.

Інші піонерські породи дерев – це верба, вільха чи тополя. Всі вони залежать від великої кількості світла. Вони готують землю для майбутніх порід дерев, затінюючи ґрунт і тим самим обмежуючи інші трави та чагарники у своєму рості. Результат – напівтіньовий ліс із низькими чагарниками та шарами трави, в яких ростуть інші породи дерев, такі як клен, бук, дуб та інші.

 

ФАКТ 2: Білосніжна кора, як захист від сонця

Береза ​​ідеально пристосована до сонячних місць. Біла кора – її захист від сонця. Вона відбиває світло і забезпечує, щоб дерево не перегрівалося. Таким чином, береза ​​запобігає утворенню тріщин. При цьому  кора берези є водовідштовхувальною.

 

ФАКТ 3: Березовий сік

Береза ​​- одне з порід дерев, що “кровоточать”.  Термін умовний, оскільки дерева насправді не кровоточать. Порівняння виходить з того, що навесні, коли їх кора пошкоджена  з дерев витікає багато води. Окрім берези, це явище можна спостерігати у горіха, клена, та виноградної лози.

Дерева особливо сильно виділяють сік навесні, безпосередньо перед висадкою. Це пов’язано з тим, що в цей час дерева все частіше каналізують воду з землі до гілок у кроні. Без листя, однак, мало рідини випаровується і дерево сильно наповнюється водою і розчиненими в ній поживними речовинами.

Свіжозібраний сік на смак трохи солодкий і бадьорий. Березовий сік вважається здоровим весняним напоєм і є популярним  як тонік для волосся.

 

ФАКТ 4: Береза та гриби

Береза ​​утворює симбіоз з численними видами грибів. Сюди можна віднести, наприклад, підберезник, чорний груздь, рожева вовнянка.

Гриби живуть спільно з деревами і підтримують один одного. Дерево постачає цукрові розчини, що утворюються в процесі фотосинтезу,  до гриба, який забезпечує дерево ґрунтовими поживними речовинами, такими як азот. Завдяки своїй величезній мережі в ґрунті, гриби виділяють з ґрунту набагато більше поживних речовин, ніж дерево може здобути через коріння.

 

ФАКТ 5: Листівки, виготовлені з берести

Кора берези – один з найдавніших попередників сьогоднішнього паперу. Тонкі шари кори, що легко знімаються, легкі, стійкі до сліз і водовідштовхувальні. Різьблені повідомлення витримували погоду і тому були особливо популярні.

Під час Першої світової війни солдати на фронті знову вдалися до берести. За браком листівок вони писали на шматочках кори та надіслали їх своїм близьким. Сьогодні бересту можна придбати для спеціальних мистецьких проектів.

 

ФАКТ 6: Береза, що з ім’ям

Ім’я співачки Бьорк Гвюдмюндсдоуттір з ісландської мови перекладається як «береза».

Її ім’я носить місяць в українській (березень) та чеських мовах (чеськ. Březen).

Береза широко використовується у ландшафтному дизайні і вона, як і всі рослини може хворіти.  Тому при перших ознаках захворювання, незрозумілого стану дерева необхідно вчасно звернутись до фахівців.

Дрібні шкідники, але великі проблеми: нашестя короїдів

Жуки-короїди – природна частина життєвого циклу хвойних лісів. Масштаби та інтенсивність нашестя короїду за останні два десятиліття – збільшуються, в основному, тому що підвищення температури сприяє збереженню зимових личинок жуків.  Комахи не тільки поширюються на нові території, але і раніше вилуплюються і частіше розмножуються. Зазвичай зараження триває протягом декількох років, поки жуки не вбивають уражене ними дерево. Нові дерева короїди заселяють з дивовижною швидкістю, і велика кількість жуків перевищує все, що експерти бачили раніше.

Жуки не атакують молоді дерева, поки вони не досягнуть діаметра близько 8 см. Але сьогодні мінливий клімат робить дерева більш вразливими до вторгнення жуків одночасно.

Хвойні ліси переживали атаки короїдів протягом тисячоліть, але завдяки ефективному механізму захисту дерев. Коли жуки зариваються в кору, дерева випускають смолу, в якій і тонуть короїди не маючи змоги послати феромонові сигнали, що збирають інших жуків. Але все більш тривалі та сильні посухи останніх років послаблювали захисні сили дерев. Без достатньої води дерева не можуть виробляти достатню кількість смоли. Високі температури викликають подальші втрати вологи. Дерева слабшають і шкідники їх швидко заселяють.

Насіння хвойних порід є ключовим джерелом їжі для численних видів птахів і тварин. Що призводить до зменшення біорізноманіття.

Потрібно періодично проводити огляд своїх дерев на предмет виявлення короїду. Ознаками зараження є: хвоя стає блідою, потім червоною і коричневою, невеликі круглі отвори в корі, наявність тирси біля стовбурів, наявність опалих гілочок під сосною. В разі виявлення таких ознак необхідно одразу звертатись до спеціалістів. Вчасно розпочате лікування допоможе зберегти дерева здоровими на довгий час.

СМОЛА ДЕРЕВ хвойних порід

Смола дуже  цінна для хвойних дерев. Вона захищає їх від ворогів і запечатує рани. Смола має численні властивості, що роблять її особливою природною речовиною.

Смола дерев складається з суміші різних терпеноїдів та ефірних олій. Спеціальні клітини в голках і смоляних проходах виробляють смолу і направляють її в стовбур. У просторах між клітинами розвивається смоляний канал. Канали оточені залозистими клітинами. Щоб канали були відкритими, їх оточує умовний вінок із склеренхімних волокон. Таким чином, смоляний канал витримує більш високий тиск без руйнування. Канали смол проходять в стовбурі зверху вниз і поперек дерева. Разом вони утворюють тривимірну мережу.

Але чим же важлива смола для хвойних дерев?

Смола в хвої – одна з речовин, яка псує апетит хижаків. Якщо шкідник встромить свій хоботок у голку, дерево на це реагує. Рідина з смоляних клітин потрапляє в пункційну рану і закриває отвір. Шкідник часто втрачає насолоду від своєї страви або, коли не щастить,

прилипає до неї. Аналогічно реагують хвойні дерева і на небажаних зловмисників у корі. Короїди та інші шкідники, що відкладають свої яйця під корою, висвердлюють кору обраного дерева. Здорове дерево негайно реагує на непрошеного гостя контрзаходами та не дозволяє зловмиснику просунутися далі. Але шкідники вже встигли занести в рану дерева грибкові патогени. Смола закриває рану і завдяки антибіотичним та протигрибковим компонентам допомагає, на скільки це можливо, запобігти зараженню. Шкідники часто застрягають в смолі прилипаючи до стовбура, вони є легкою здобиччю птахів.

 

Але хвороби, занесені шкідниками, послаблюють імунну систему дерева. Смола у цьому відіграє важливу роль. Для отримання смоли потрібна енергія. Якщо дерево вже ослаблене, воно виробляє менше смоли. Цей згубний цикл часто означає, що дерево вже не може адекватно захищатися від зараження.

Численні комахи використовують цю слабку точку на деревах. Вони не вибирають здорове дерево, а конкретно нападають на хворі та старі дерева, оскільки вони дають менше смол. Зараження короїдом чи іншими комахами часто призводить до загибелі дерева.

Тому необхідно бути дуже уважними до своїх хвойних дерев, щоб вони виробляли достатньо смоли для свого захисту. Потрібно слідкувати, щоб деревам було достатньо вологи. Не забувати, що взимку вічнозелені рослини також вегетують і при сухій, теплій погоді дерева необхідно поливати. Періодично підгодовувати спеціальними збалансованими добривами, що відповідають сезону року.

Та якщо дерева набули незрозумілого на перший погляд вигляду:  хвоя стала тмяною, рідкою, незрозумілі потоки смоли, під деревами лежать опавші гілочки…Вчасне звернення до спеціалістів допоможе зберегти дерева.

Чекаємо на Ваші дзвінки: +380443606770   або +380954692204  Viber +380674048567  

5 способів поливу кімнатних рослин поки Ви у відпустці

Способи поливу, щоб зберегти Ваші рослини, поки триває відпустка бувають різними.

Ви збираєтесь у відпустку, Вам весело і радісно адже скоро ви вирушите у довгоочікувану подорож. Але що ж робити з ними – своїми домашніми рослинами? Вони ж можуть засохнути, захворіти і навіть загинути.

Добре политі кімнатні рослини можуть витримати кілька днів або навіть тиждень. Але як бути, якщо Ви їдете на довший час? Для довших канікул ми пропонуємо такі способи поливу:

  1. Протягніть гніт до горщика.

Ви можете налаштувати просту систему для вбирання, яка працює в приміщенні або зовні. Вам потрібен якийсь всмоктуючий матеріал, що всмоктується – товста пряжа, клаптики старої мотузки з натурального волокна або смужки бавовняної футболки – і контейнери (як пляшки, миски тощо) для утримання води.

Але для початку влаштуйте тестовий горщик, щоб переконатися, що ваш гніт працює добре.

Поставте ємність з водою поруч із рослиною. Один контейнер, якщо він досить великий може обслуговувати кілька горщиків. Помістіть один кінець гніту у воду, переконайтесь, що він досягає дна ємності, а другий кінець просуньте приблизно на три сантиметри в глибину у вологий ґрунт рослини. У міру висихання ґрунту вода підніматиметься по гніту для поповнення вологи.

  1. Зробіть міні – теплицю.

Цей спосіб підходить для невеликих рослин!

Можна придбати тераріум.  Поставити на водонепроникну підлогу в приміщенні. Розкласти по дну зволожений гравій і поставити зверху добре политі рослини. Після цього тераріум необхідно герметично закрити.

Рослини всередині виділяють воду з листя, а надлишок буде стікати назад на ґрунт, де вона знову буде доступна корінню.

Доречі, у Великобританії садівник – аматор посадив звичайну традесканцію у 40-літровий бутль, полив її та герметично закрив. Ця рослина живе в бутлі вже більше 40рр. без поливу і має чудовий вигляд.

Але необхідно пам’ятати, що такі рослини повинні бути захищені від прямих сонячних променів, або ваш тераріум перетвориться на сонячну плиту.

  1. Влаштуйте крапельний полив.

Так! Крапельний полив можна влаштувати не тільки для вуличних рослин, але і для кімнатних.

Якщо у вас є багато кімнатних рослин, ви можете розглянути систему крапельного поливу з автоматичним таймером. Ця система не тільки піклуватиметься про рослини, коли ви будете відсутні, але й заощадить ваш час навіть коли ви вдома.

  1. Використання  пластикової пляшки.

Візьміть будь-яку пластикову пляшку і зробіть в ній кілька невеликих отворів. Потім неначе посадіть свою пляшку в ґрунт, обов’язково залиште горловину та її отвір над поверхнею. По мірі висихання ґрунту вода буде повільно потрапляти в ґрунт, поливаючи ваші дорогоцінні рослини.

Перш ніж зробити останній крок із валізою за двері, наповніть цю пляшку водою, а ваша рослина зробить все інше!

  1. Попросіть про допомогу досвідченого друга, сусіда.

Якщо Ваш друг чи сусід добре знається на догляді за кімнатними рослинами можна попросити його про цю послугу. Але він також може поїхати у відпустку. Памя’таєте фільм «Один удома»? Коли всі сусіди роз’їхались одночасно. В такій ситуації можна також звернутись до фірм, що надають такі послуги.

Якщо Ви полюбляєте мандрувати та одночасно любите свої кімнатні рослини, сподіваємось наші                      способи поливу кімнатних рослин стануть Вам у пригоді.

Якщо необхідні будуть консультації, який спосіб поливу підходить саме для Ваших рослин. Завжди можна звернутись до наших фахівців:

Телефонуйте: +380443606770   або +380954692204; Viber +380674048567  

Укладання доріжок – як не зашкодити деревам?

Дерева – це живі істоти, які досить чутливі до зміни середовища. Зміни в ґрунті призводять до ослаблення дерев, а часто і до їх загибелі. Травмоване коріння, ущільнення ґрунту, брак води та поживних речовин – лише деякі з проблем, з якими стикаються дерева на будівельних майданчиках.

Щоб зрозуміти, як далеко зайшло коріння дерева, подивіться на крону. Коріння відображає крону під землею. Але будьте обережні, це відноситься тільки до натуральних порід дерев і дерев без обрізки! Колоновидна яблуня або бонсай має невелику крону, але її коріння виходять далеко за її межі. Це забезпечує його достатньою кількістю поживних речовин і води.

Щоб захистити дерево від травмування коренів при укладанні доріжок, необхідно додати трохи відстані (близько 2 м) до радіусу крони. Якщо в ході будівельних робіт коріння обрубується, то їх функцію не можуть компенсувати глибокі стрижневі корені.

 

Виникає ПИТАННЯ СТАБІЛЬНОСТІ

Коріння дерев виконують кілька функцій. З одного боку, вони поглинають воду і поживні речовини, з іншого боку, вони закріплюють дерево в ґрунті. Для цього кожне дерево розвиває коріння, які вертикально йдуть в глибини, і коріння, які йдуть трохи нижче поверхні.

У порівнянні з дубом, який утворює довгий, товстий стрижневий корінь вниз, яблуня чи сосна має, в основному, пласке коріння. Якщо під час будівельних робіт дерево втрачає коріння з одного боку, то більше не закріплюється на землі з цього боку. Воно не має довгого стрижневого кореня, який підтримує його проти вітру. Якщо коріння з однієї сторони дерева відсутнє, то воно більше не захищене від вітру, і дерево легше падає під час буревію. З невеликими деревами в саду це рідко стає проблемою, а щодо великих дерев то виникають небезпеки для будівель та особливо для здоров′я та життя людини.

Не знаєте, як правильно прокласти доріжки, не нашкодивши деревам? – Звертайтесь за номерами: +380443606770   або +380954692204 .

ЯК же ДАЛЕКО від дерева прокладати доріжки?

Створюючи доріжку навколо дерева, будьте обережні, щоб не пошкодити коріння. Додайте один-два метри навколо всієї крони в якості “буфера”. Намалюйте радіус навколо дерева. Будьте обережні з першими швами. Якщо ви натрапили на корені, необхідно збільшити радіус. Слідкуйте за тим, щоб каміння, бетон та інші важкі предмети не потрапляли на кореневу систему. Надмірна їзда технікою також ушкоджує коріння та ущільнює ґрунт над корінням.

 

Якщо дерева недавно посаджені.

Планування починається, коли ви садите дерево. Молоде дерево має маленьку крону і тонке стебло. Але це швидко змінюється! Це дерево також зростає, його стовбур стає ширшим і вищим, а коріння також розростається. Перед покупкою з’ясуйте, якого розміру буде ваше дерево в дорослому віці, і знайдіть відповідне місце. Це допоможе уникнути багатьох проблем у майбутньому.

Догляд за деревом після прокладання доріжки.

Коли доріжка буде закінчена, необхідно уважно стежити за деревом. Якщо листя або плоди змінюються, це вказує на те, що дерево повинно звикнути до нових умов навколишнього середовища. Укладання доріжок може призвести до меншого надходження води. Також ґрунт над корінням може ущільнитися в результаті будівництва. Тому у спекотні дні необхідно додатково поливати дерево, щоб допомогти йому адаптуватись до нових умов.

 

Взимку не використовуйте сіль для доріг. Це пошкоджує дерево і газон і має тривалий вплив. Використовуйте тирсу або тріску у боротьбі із льодом та снігом.

Чекаємо на Ваші дзвінки: +380443606770   або +380954692204  Viber +380674048567  

кімнатні рослини

Кімнатні рослини: догляд взимку

Зима – це особливий період, який впливає на офісні і кімнатні рослини. Зазвичай взимку для кімнатних рослин найбільшою проблемою є теплі, погано освітлені приміщення. Сонячного світла з кожним днем все менше і менше, а температура падає вниз. Рослини починають засипати після тривалого зростання і цвітіння, а також починають відновлювати сили на наступний рік. Саме тому починають виникати питання, як правильно проводити догляд за ними, як захистити рослини від переохолодження, як часто зволожувати повітря і поливати, куди їх поставити. А також як захистити від хвороб і паразитів.

Багато факторів можуть змінити стан рослин, а тому їх необхідно скоротити до нуля!

Включили опалення і сухе повітря почало нести свій вплив на кімнатні рослини. Вони  швидше сохнуть і втрачають свій зовнішній вигляд. Тому потрібно частіше їх поливати, а також більше зволожувати повітря.

Тепла підлога може стати причиною того що рослина починає хворіти. Це явище називають «теплі ноги» .Щоб уникнути впливу «теплих ніг», потрібно правильно розмістити рослину в приміщенні. І прибрати вплив тепла на кореневу систему.

Дуже небезпечними в зимовий період можуть бути холодні потоки повітря, які підморожують кімнатні рослини. Через що листя чорніють і опадають. Особливо бояться цього фікуси, їх листя реагують миттєво.

У зимовий період рослини можна поділити на дві групи: кімнатні рослини, які витримують низькі температури, і які люблять тепло. Тому в залежності від виду рослини формуються правильні температурні умови.

Знаходження кімнатних рослин в зимовий період в теплих і вологих приміщеннях сприяє ураженню їх комахами – шкідниками і хворобами. Слід пам’ятати, що існує підвищена небезпека появи попелиці, щитівок і борошнистого червеця. Поразка павутинним кліщем відбувається головним чином при розміщенні рослин в приміщеннях з сухим і теплим повітрям.

Важливо не забувати зміцнювати імунітет кімнатних рослин різними добривами, вони допоможуть запобігти появі шкідників і розвитку захворювань.

НДЦ «Зелена клініка» допоможе Вам провести догляд за кімнатними та офісними рослинами. Ми створимо ідеальні умови для них, вилікуємо їх від хвороб і шкідників. Завжди допоможемо Вам!

Наші контакти.

Вертицильоз або в’янення

Вертицильоз – хвороба проявляється у вигляді раптового в’янення листків з одного боку крони або окремих гілок чи цілого дерева. 
Збудником хвороби є гриби Berth, V. dahliae Kleb та ін., які належать до класу Deuteromycetes, порядку Hyphomycetales.Грибниця в них безбарвна, багатоклітинна, гілляста, утворює мікросклероції та конідіальне спороношення.
 Джерелом інфекції є мікросклероції фибів у грунті, які зберігають життєздатність до 8-10 років, і грибниця, що розвивається в грунті на органічних рештках. Гостра форма протікання хвороби – листки скручуються, в’януть і засихають, але не обпадають і залишаються довго висіти на гілках. 
При хронічному розвитку хвороби спостерігається поступове пожовтіння, побуріння і обпадання листків.У першу чергу жовтіють і обпадають листки, які знаходяться всередині крони на плодових гілочках, розміщених біля основи скелетних гілок. Кора і луб уражених гілок мають цілком, здоровий вигляд. Гриб розвивається тільки в провідній системі деревини.
 Характерною діагностичною ознакою хвороби є некрози тканин деревини, які можна виявити на поздовжньому або поперечному зрізі уражених гілок у вигляді потемніння ксилеми, а іноді й потемніння серцевини. В уражених судинах можна спостерігати утворення тилл і камеді, які призводять до закупорювання останніх.

Рак берези

Бактеріальна водянка (рак берези), або мокрий некроз берези його збудником є фітопатогенні бактерії Erwinia multivora.
 
Вражаються породи: береза
 
Зовнішніми ознаками хвороби дерев є сильно розріджена крона з наявністю в ній сухих гілок. На живих гілках листя дрібне, недорозвинене, жовтуватого кольору, з часом опадає. Нижче всихаючої крони по стовбуру з’являються водяні пагони, які також незабаром відмирають. На білій корі стовбура з’являються, дрібні плями, потьоки, темно-бурого кольору, з кислим запахом ( містять у собі хвороботворні бактерії).

Рак смоляний – сірянка

Рак смоляний, рак-сірянка страшна назва грибкової хвороби здебільшого дорослих рослин сосни. Збудником є гриб Cronartium flaccidum і Peridermium pini.

Серед багатьох ознак хвороби найбільш помітними є виразки, що розвиваються в уражених місцях. Міцелій гриба проникає в деревину і блокує рух поживних речовин, смола насичує прилеглі шари деревини і витікає назовні утворюючи характерні потьоки, які застигають у вигляді шишок смоляного кольору. Кора в місцях ураження відшаровується і відпадає. У результаті притоку поживних речовин у неушкоджену область виникає деформація здорової частини стовбура. Хвороба може протікати в рослинах від 2-3 до 100 років.

Блокуючи рух поживних речовин грибок робить дерево більш привабливим для стовбурових шкідників і для короїда зокрема. Смоляний рак поширений в розріджених посадках, приміських і міських умовах. Хвороба повністю виліковна навіть на старих і запущених рослинах.

Повне лікування рослини може зайняти кілька років, але навіть невелике пригнічення збудника дає рослині великі шанси на виживання і дерева обов’язково віддячать вам своєю тінню рятуючи від палючого сонця влітку.

Короїд та причини успіху комах

На ділянці, під рослинами, наявні характерні пошкоджені гілки пошкоджені стовбуровими шкідниками, а саме короїдом вершиним в минулому сезоні. За віком рослини належать до групи ризику, що найбільш активно вражаються стовбуровими шкідниками.

Враховуючи виражену кореневу недостатність можна зробити висновок про недостатнє наводнення клітин. Специфічні газоподібні монотерпени, що виділяються рослинами сосни за дефіциту вологи у клітинах служать провокуючим сигналом для нападу короїдів, які реагують на незадовільний фізіологічний стан рослини та заселяють її.

Розповсюдження міцелію офіостомових грибів, який заноситься та розвивається відразу після нападу стовбурових шкідників, значно прискорює всихання рослин. Враховуючи вік рослин та фітосанітарний стан навколишнього лісового масиву на якому присутні загиблі рослини, існує висока імовірність неодноразового повторення атак стовбурових шкідників.

Правильне живлення – здоров′я кімнатних рослин

Правильне живлення – здоров′я кімнатних рослин

Коли намагаються з′ясувати, чому ж загинула та чи інша кімнатна рослина, то майже ніколи не беруть до уваги помилки, допущені  в підживленнях. В одних випадках  рослина отримала дуже велику дозу добрива, в інших навпаки – довгий період не отримувала необхідну  кількість поживних речовин.

При незначному надлишку поживних речовин у кімнатних рослин на листкових пластинках можна спостерігати більш чи менш виражені яскраві плями. При більш значних дозах добрива рослина в′яне, хоча земляний ком досить вологий.

 Є кімнатні рослини, які можуть жити довгий період без підживлень і при цьому мати досить непоганий вигляд (красула, сансевієрія, види кактусів).  Але це стосується не всіх рослин. Швидкоростучі види (азалії, колеус, цинерарії) про нестачу живлення сигналізують пожовтінням листя. Якщо листя пожовтіло, а прожилки залишились зеленими, це вказує на те, що рослині не вистачає заліза. Якщо пожовтіли тільки краї листочків, а між прожилками листова пластинка залишилась зеленою, це означає, що рослині не вистачає магнію. Таким чином симптоми нестачі тих чи інших мінеральних елементів накладаються один на одний.  Але часто причинами пожовтіння листя можуть також бути: надлишок світла, низька температура ґрунту, чи показник pH. І квіткарям – аматорам необхідна допомога фахівців, щоб з′ясувати причини поганого стану рослин.

Якщо кімнатні рослини показують, що у них якісь проблеми, ми повинні згадати, коли їх останнього разу підживлювали. Регулярність підживлення рослин є дуже важливим моментом.

Перші 6-8 тижнів після пересадки кімнатні рослини не підживлюють, оскільки в субстраті вже міститься необхідна кількість поживних речовин. Також не підживлюють і в період спокою. З березня по жовтень (період активного росту) рослинам необхідно більше поживних елементів ніж взимку. Рослини, що стоять у темних місцях, як правило потребують менше води і поживних речовин, ніж ті, що стоять на світлі.

Є також певні правила у внесенні добрив:

  • Розчин вносити тільки у вологий ґрунт, не в сухий!
  • Розчин не повинен потрапляти на листя!
  • Не підживлювати рослини, що стоять на яскравому сонці!
  • Не перевищувати дози, що вказані на упаковці!
  •  Для рослин, що чутливі до солей концентрацію добрив зменшують вдвічі (бромелієві, аспарагус, камелія, дендробіум, азалія…), або обирати добрива, розроблені для певних видів кімнатних рослин!

Давайте підживлювати свої кімнатні рослини правильно.